ЛЕОНІД

КИСЕЛЬОВ

 

ЦИГАРОЧКА


Закурю ото цигарочку

Болгарського тютюну.

А сини моі, шинкарочко,

Загинули у війну.
 

То налляй мені ще чарочку

Угорського вина.

А сини моі, шинкарочко,

Загинули. Нема.
 

Зажурився. Бренді смокче він,

Баклажанну ість ікру.

- А іще купити хочу я

Чеську кохту на стару.
 

Гроші є, на хліб зостанеться,

Ще ж і пенсія іде.

Хай походить вже, похвалиться,

Що не гірше, як в людей.
 

Бо як центром йтимеш ввечері -

Чепурні усі такі.

Гарні пальта із Німеччини,

Югославськії хустки.
 

І болгарські ті цигарочки

Так і смалить все село.

... А синів моіх, шинкарочко,

Польским снігом занесло.
 

1968
 

(ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ,

ПОСЛЕДНЯЯ ПЕСНЯ,

КИIВ, 1979)

 
назад
дальше
   

Публикуется по изданию:

Константин К. Кузьминский и Григорий Л. Ковалев. "Антология новейшей русской поэзии у Голубой лагуны

в 5 томах"

THE BLUE LAGOON ANTOLOGY OF MODERN RUSSIAN POETRY by K.Kuzminsky & G.Kovalev.

Oriental Research Partners. Newtonville, Mass.

Электронная публикация: avk, 2007

   

   

у

АНТОЛОГИЯ НОВЕЙШЕЙ   РУССКОЙ ПОЭЗИИ

ГОЛУБОЙ

ЛАГУНЫ

 
 

том 3Б 

 

к содержанию

на первую страницу

гостевая книга